Кафедра політичних наук

Обов'язкова дисципліна за програмою підготовки бакалаврів політології.

Викладач професор Новакова Олена Вікторівна. 

Резюме навчальної дисципліни
«Суспільні трансформації в умовах глобальних і безпекових викликів»

Навчальна дисципліна спрямована на формування у здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти цілісного наукового розуміння природи, механізмів та наслідків суспільних трансформацій у контексті сучасних глобальних і безпекових викликів. Курс інтегрує міждисциплінарні підходи політичної науки, соціології, міжнародних відносин, безпекових студій та публічного управління.

У межах дисципліни розглядаються ключові тенденції глобалізації, регіоналізації, цифровізації, гібридизації політичних процесів, а також вплив воєнних конфліктів, інформаційних війн, економічних криз, пандемій та екологічних загроз на трансформацію соціальних інститутів, політичних систем і моделей державного управління. Особлива увага приділяється аналізу безпекового середовища, трансформації національної та міжнародної безпеки, а також ролі держави, громадянського суспільства та міжнародних організацій у подоланні сучасних викликів.

Дисципліна орієнтована на розвиток у аспірантів навичок критичного мислення, аналітичного оцінювання складних соціально-політичних процесів, застосування сучасних теоретичних концепцій і методів дослідження, а також формування здатності до самостійної наукової роботи. Значна увага приділяється осмисленню українського досвіду суспільних трансформацій в умовах війни та євроінтеграційних процесів.

Результатом вивчення курсу є здатність здобувачів глибоко аналізувати трансформаційні процеси в суспільстві, ідентифікувати ключові ризики та загрози, прогнозувати розвиток соціально-політичних систем і розробляти науково обґрунтовані підходи до формування ефективної державної політики в умовах глобальної нестабільності.

Курс «Вступ до політології» є базовою навчальною дисципліною, що закладає фундаментальні знання про політику як суспільне явище, її природу, структуру та функції. Його вивчення спрямоване на формування у здобувачів освіти системного розуміння політичних процесів, інститутів і відносин, а також розвитку аналітичного мислення й навичок критичного осмислення політичної реальності.

У межах курсу розглядаються ключові категорії та поняття політичної науки: політика, влада, політична система, держава, громадянське суспільство, політичні режими, політичні партії та рухи, політична культура і політична участь. Особлива увага приділяється аналізу механізмів функціонування влади, взаємодії держави і суспільства, а також ролі індивіда в політичному житті.

Курс також охоплює історію становлення політичної думки — від класичних ідей античності до сучасних теорій, що дозволяє зрозуміти еволюцію політичних ідей і концепцій. Вивчення порівняльних аспектів політичних систем різних країн сприяє формуванню ширшого світогляду та здатності аналізувати політичні процеси у глобальному контексті.

Значна увага приділяється сучасним політичним викликам, зокрема процесам демократизації, глобалізації, розвитку інформаційного суспільства, трансформації політичної комунікації та ролі медіа. Це дає змогу здобувачам освіти краще орієнтуватися в актуальних суспільно-політичних процесах, у тому числі в українському контексті.

У результаті вивчення курсу студенти набувають здатності:

• розуміти сутність і закономірності політичних процесів;
• аналізувати діяльність політичних інститутів і акторів;
• критично оцінювати політичну інформацію;
• застосовувати теоретичні знання до аналізу реальних політичних ситуацій.

Таким чином, курс «Вступ до політології» виконує важливу світоглядну, пізнавальну та практичну функції, сприяючи формуванню політичної культури, громадянської свідомості та активної громадянської позиції здобувачів освіти.

Дисципліна Становлення та розвиток політичної науки для здобувачів освітнього рівня доктор філософії (PhD) розроблена відповідно до освітньої програми Політологія підготовки фахівців зі спеціальності С 2 Політологія, галузі знань С Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини.

Мета навчальної дисципліни:

системне осмислення та рефлексивне розуміння розвитку політичної науки як самостійної галузі знань, критичний аналіз політичних категорій та поглиблене оволодіння сучасними концептуальними підходами, методами та аналітичними інструментами для проведення самостійних наукових досліджень політичних процесів, інститутів і явищ. Предмет орієнтований на політологічний та міждисциплінарний аналіз, концептуалізацію нових політичних реалій та розробку авторських наукових підходів до вивчення складних політичних феноменів та практичних політичних рекомендацій з урахуванням здобутків теорії та історії політології.

Мета курсу – надати учасникам освітнього процесу систематичні знання про методи та прийоми політологічного дослідження. Під час курсу студенти отримають розуміння емпіричних методів та прийомів дослідження, що використовуються в політичній науці. Студенти отримають необхідні фундаментальні компетенції у виборі відповідної дослідницької методики для даної дослідницької проблеми та вміння правильно планувати дослідницький процес. Крім того, студенти зможуть оцінювати адекватність застосування різних методів до конкретних дослідницьких проблем і сформувати власну дослідницьку майстерність.

Інформація про курс: https://classroom.google.com/c/ODI5MzUzMTY5MjI4?cjc=kblbpe6i

Навчальна дисципліна «Політичний протест» присвячена вивченню природи, форм та механізмів протестної активності в політичному житті суспільства. Курс розкриває теоретичні підходи до розуміння протесту як складової демократичного процесу та як інструменту соціально-політичних змін.

У межах дисципліни розглядаються причини виникнення протестних рухів, їх типологія (мирні зібрання, громадянські кампанії, страйки, революційні виступи), роль лідерства, медіа та соціальних мереж у мобілізації громадян. Аналізуються також межі легітимності протестної діяльності та ризики радикалізації.

Вивчення дисципліни сприяє розвитку політичної культури, громадянської активності та здатності до аналітичного осмислення сучасних суспільно-політичних подій.

"Політичні інститути та процеси" є навчальною і науковою дисципліною, яка посідає особливе місце у підготовці аспірантів, оскільки розкриває сутність та особливості функціонування основних суб’єктів політики. Необхідність вивчення основ теорії політичних інститутів та процесів зумовлена низкою важливих обставин, зокрема, науковою потребою отримання нових знань про політичну реальність, необхідністю розвивати навички опрацювання поточної політичної інформації, кваліфіковано оцінювати актуальні події, прогнозувати та моделювати перспективу політичного розвитку.

Навчальна дисципліна «Сучасні дослідження політичної культури і поведінки» є складовою освітньо-наукової програми підготовки фахівців третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, галузі знань С Соціальні науки, журналістика, інформація та міжнародні відносини, спеціальності С2 Політологія.

Навчальна дисципліна спрямована на поглиблення знань про класичні підходи осмислення політичної культури, формування у здобувачів системних знань про сучасні теоретико-методологічні підходи до аналізу політичної культури та політичної поведінки, розвиток навичок самостійного наукового дослідження в межах окресленої проблематики

Особлива увага приділяється міждисциплінарним підходам, сучасним кількісним і якісним методам дослідження, аналізу емпіричних даних, порівняльним і прикладним аспектам дослідження політичної поведінки в умовах демократичних трансформацій, криз, війни та постконфліктного розвитку.

Інформація про курс: https://classroom.google.com/c/ODMwMTk2MjI3NTYx

При вивченні дисципліни «Інформаційно-комунікативні технології і політика»  формуються знання, вміння та навички, необхідні для раціонального використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій при розв’язуванні задач, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією та застосуванням у політичній діяльності та сфері наукових досліджень. Вивчається світова і вітчизняна практика, проблеми використання інформаційно-комунікативних технологій підчас виборчих кампаній, організації інформаційних впливів, мобілізації політичної підтримки політичних рішень.

Мета навчальної дисципліни полягає у здобутті аспірантами  комплексних знань про сучасні інформаційно-комунікаційні технології; зміст і особливості використання ІКТ в політичній сфері суспільства: політичних структурах, політичних відносинах, політичній свідомості і політичній діяльності.

Дисципліна «Актуальні проблеми дослідження політичних інститутів та процесів» спрямована на поглиблене вивчення сучасних теоретичних, методологічних і прикладних підходів до аналізу політичних інститутів і політичних процесів у національному, регіональному та глобальному вимірах. Курс орієнтований на підготовку здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти до самостійної науково-дослідницької діяльності та забезпечує інтеграцію нормативної й позитивної політичної теорії, інституційного, компаративного та прикладного аналізу. 

У межах дисципліни розглядаються ключові проблеми трансформації політичних інститутів, функціонування політичних режимів, а також новітні виклики, пов’язані з глобалізацією, кризами, війнами, цифровізацією та змінами форм політичної участі. Особлива увага приділяється методології наукових досліджень, формуванню дослідницьких програм і проєктів, розвитку навичок критичного аналізу наукових джерел та застосуванню результатів досліджень у дисертаційній і викладацькій практиці аспірантів.