І. Основна мета дисципліни

Формування у здобувачів вищої освіти ґрунтовних знань про теоретичні, методологічні та практичні засади невербальної комунікації; розвиток умінь аналізувати і застосовувати невербальні сигнали у міжособистісному та професійному спілкуванні; розвиток компетенцій для ефективної міжкультурної взаємодії та професійної комунікації в міжнародному контексті.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців

Дисципліна «Основи невербальної комунікації» є вибірковою в циклі професійної підготовки бакалаврів. Викладання курсу здійснюється з урахуванням міждисциплінарних зв’язків із дисциплінами психології, соціології, міжнародних відносин та гуманітарних наук.

ІІІ. Програмні результати навчання

Після завершення курсу студент повинен:
ПР1. Розуміти закономірності та особливості невербальної поведінки у різних соціальних та професійних контекстах.
ПР2. Аналізувати комунікативні сигнали (міміку, жести, просторові взаємодії, пози) у міжособистісній та міжнародній комунікації.
ПР3. Використовувати ефективні стратегії невербальної комунікації для підвищення ефективності спілкування.
ПР4. Виявляти та коригувати можливі комунікативні бар’єри, спричинені культурними та індивідуальними відмінностями у невербальній поведінці.
ПР5. Створювати та реалізовувати практичні вправи та кейси з використанням невербальних технологій комунікації.

IV. Короткий зміст дисципліни

Модуль І. Теоретико-методологічні основи невербальної комунікації

Тема 1.1. Невербальна комунікація: визначення, історія та сучасні підходи.
Тема 1.2. Основні канали невербальної комунікації: міміка, жести, паравербальні сигнали, просторові взаємодії.
Тема 1.3. Психологічні механізми сприйняття та інтерпретації невербальних сигналів.
Тема 1.4. Невербальна комунікація у міжкультурному контексті: бар’єри та адаптація.
Тема 1.5. Етичні та професійні аспекти застосування невербальної комунікації.

Модуль ІІ. Практичне застосування невербальної комунікації

Тема 2.1. Аналіз невербальних сигналів у міжособистісному спілкуванні.
Тема 2.2. Використання невербальної комунікації у професійних ситуаціях (переговори, презентації, публічні виступи).
Тема 2.3. Невербальна комунікація у кризових та конфліктних ситуаціях.
Тема 2.4. Практикуми та кейс-стаді: роль гри, імітації та спостереження у розвитку навичок невербальної комунікації.

V. Основні інформаційні джерела

  1. Ковалинська, І. (2022). Невербальна комунікація. Навчальний посібник. Київ: КУБГ.

  2. Birdwhistell, R. (2018). Kinesics and Context. University of Pennsylvania Press.

  3. Pease, A., & Pease, B. (2020). The Definitive Book of Body Language. Bantam.

  4. Hall, E. T. (2019). The Hidden Dimension. Anchor Books.

  5. Givens, D. (2017). The Nonverbal Advantage: Secrets and Science of Body Language at Work. Berrett-Koehler.

Системи оцінювання:

  • Прустність на лекціяї/семінарах/практичних заняттях
  • Виконання практичних завдань та кейс-стаді

  • Групові та індивідуальні вправи на аналіз невербальної поведінки

  • Дискусії та обговорення спостережень

  • Підсумковий контроль: залік NB! Відпрацювання пар можливе ДО офіційної дати заліку - n.v.beketova@udu.edu.ua

І. Основна мета дисципліни
Формування у здобувачів вищої освіти ґрунтовних знань про теоретичні, методологічні та практичні засади арт-терапії як напряму психологічної допомоги; оволодіння психотехнологіями арт-терапії для діагностики, психологічної корекції, профілактики та розвитку особистості; розвиток навичок використання творчих методів у роботі з різними віковими та соціальними групами.
ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців
Згідно з планом навчального процесу дисципліна «Психотехнології арт-терапії» є вибірковою дисципліною циклу професійної підготовки бакалаврів. Викладання курсу здійснюється з урахуванням міждисциплінарних зв’язків із дисциплінами психологічного, педагогічного та соціально-гуманітарного циклів освітніх програм.
ІІІ. Програмні результати навчання
ПР2. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних процесів, станів і властивостей особистості в контексті застосування арт-терапевтичних психотехнологій.
ПР5. Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, у тому числі арт-терапевтичні методики, для дослідження психоемоційного стану клієнта.
ПР9. Пропонувати та реалізовувати ефективні способи розв’язання психологічних проблем із використанням арт-терапевтичних підходів, аргументувати прийняті професійні рішення.
ПР11. Складати та реалізовувати план консультативної, корекційної або терапевтичної роботи із застосуванням психотехнологій арт-терапії з урахуванням специфіки запиту та індивідуальних особливостей клієнта.
ПР12. Розробляти та впроваджувати програми психопрофілактичних, розвивальних і просвітницьких заходів (тренінгів, майстер-класів, групових занять) із використанням арт-терапевтичних методів.
IV. Короткий зміст дисципліни
Модуль І. Теоретико-методологічні основи арт-терапії
Тема 1.1. Арт-терапія як напрям психологічної допомоги: історія становлення та сучасні підходи.
Тема 1.2. Теоретичні основи та принципи арт-терапії.
Тема 1.3. Психологічні механізми творчого самовираження.
Тема 1.4. Символіка, образ та метафора в арт-терапевтичному процесі.
Тема 1.5. Етичні засади та професійні межі застосування арт-терапії.
Модуль ІІ. Психотехнології арт-терапії в практичній діяльності
Тема 2.1. Діагностичні можливості арт-терапії.
Тема 2.2. Образотворчі психотехнології в арт-терапії.
Тема 2.3. Музикотерапія, казкотерапія та тілесно-орієнтовані арт-практики.
Тема 2.4. Групова арт-терапія та інтеграція арт-технологій у психологічну практику.
V. Основні інформаційні джерела для вивчення дисципліни
  1. Мальчіоді, К. (2019). Арт-терапія. Посібник для фахівців. Основи.
  2. Лебедєва, Н. (2020). Арт-терапія в психологічному консультуванні. Академвидав.
  3. Копитін, А. (2021). Практика арт-терапії. Пітер.
  4. Вознесенська, О. (2018). Арт-терапія: теорія і практика. Центр навчальної літератури.
  5. Рубінштейн, Ш. (2022). Творчість як шлях до зцілення. Фабула.
  6. Landgarten, H. (2019). Clinical Art Therapy. Routledge.
  7. McNiff, S. (2020). Art as Medicine. Shambhala Publications.
  8. Moon, B. (2021). Art-Based Group Therapy. Charles C. Thomas Publisher.
Система оцінювання: Присутність на лекціях; Семінарські та практичні завдання; Аналіз арт-терапевтичних кейсів; Групові та індивідуальні творчі вправи; Дискусії; Творчі проєкти; Залік як форма підсумкового контролю.

NB! Відпрацювання пар можливе ДО офіційної дати заліку - n.v.beketova@udu.edu.ua

 

І. Основна мета дисципліни

Формування у здобувачів вищої освіти системних знань про теоретико-методологічні засади феномену емоційного вигорання; ознайомлення з психологічними механізмами його виникнення, розвитку та профілактики; набуття практичних навичок діагностики, попередження та психологічної корекції емоційного вигорання у професійній діяльності та повсякденному житті.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців

Згідно з планом навчального процесу дисципліна «Психологія емоційного вигорання» є вибірковою дисципліною циклу професійної підготовки бакалаврів. Викладання курсу здійснюється з урахуванням міждисциплінарних зв’язків з дисциплінами психологічного, соціально-гуманітарного та професійно-орієнтованого циклів освітніх програм.

ІІІ. Програмні результати навчання

ПР2. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ та станів у контексті професійної діяльності.

ПР5. Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, методики) для виявлення рівня та проявів емоційного вигорання.

ПР9. Пропонувати власні способи вирішення психологічних проблем, пов’язаних з емоційним виснаженням, та аргументувати прийняті професійні рішення.

ПР11. Складати та реалізовувати план психологічної допомоги або консультативного супроводу з урахуванням індивідуальних особливостей клієнта та специфіки запиту.

ПР12. Розробляти та реалізовувати програми психопрофілактичних і просвітницьких заходів (лекції, тренінги, бесіди, групові заняття) з метою попередження емоційного вигорання.

IV. Короткий зміст дисципліни

Модуль І. Теоретико-методологічні засади вивчення емоційного вигорання

Тема 1.1. Поняття емоційного вигорання: сутність, історія вивчення, сучасні підходи.

Тема 1.2. Основні моделі та концепції емоційного вигорання.

Тема 1.3. Психологічні та фізіологічні механізми розвитку емоційного вигорання.

Тема 1.4. Фактори та причини емоційного вигорання: особистісні, професійні та соціальні.

Тема 1.5. Стадії, симптоми та наслідки емоційного вигорання.

Модуль ІІ. Практичні аспекти діагностики та профілактики емоційного вигорання

Тема 2.1. Психодіагностичні методи дослідження емоційного вигорання.

Тема 2.2. Самодіагностика та самоусвідомлення станів емоційного виснаження.

Тема 2.3. Психологічні техніки профілактики та подолання емоційного вигорання.

Тема 2.4. Ресурсний підхід, саморегуляція та відновлення психологічної рівноваги.

V. Основні інформаційні джерела для вивчення дисципліни

1) Маслач, К., Лейтер, М. (2019). Емоційне вигорання. Як впоратися з виснаженням на роботі. Клуб Сімейного Дозвілля.

2) Фрейденбергер, Г. (2018). Вигорання. Видавнича група «Основи».

3) Бойко, В. (2020). Синдром емоційного вигорання в професійній діяльності. Академвидав.

4) Лазуренко, О. (2021). Психологія стресу та вигорання. Книга-плюс.

5) Бура, Л. (2022). Психологічна профілактика емоційного вигорання. Центр навчальної літератури.

6) Шауфелі, В., Баккер, А. (2020). Burnout and Work Engagement. Psychology Press.

7) Грінберг, Дж. (2019). Управління стресом. Пітер.

8)Келлі, М. (2023). Як не згоріти на роботі. Практичний посібник. Фабула.

Система оцінювання: Присутність на лекціях; Семінарські та практичні завдання; Обговорення проблемних питань; Групові вправи; Дискусії; Творчі завдання; Залік як форма підсумкового контролю.

NB! Відпрацювання можливе ДО офіційної дати заліку - n.v.beketova@udu.edu.ua

І. Основна мета дисципліни

Отримання здобувачами вищої освіти ґрунтовних знань про теоретико-методологічні аспекти дослідження емоційного інтелекту; здобуття практичних навичок та вмінь застосування психологічних методів для самоусвідомлення та саморегуляції емоцій, а також розвитку емпатії та соціальних навичок.

ІІ. Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців

Згідно плану навчального процесу дисципліна «Психологія емоційного інтелекту» є вибірковою із циклу професійної підготовки бакалаврів. Викладання курсу ведеться з урахуванням міждисциплінарних зв’язків дисциплін всіх циклів навчального плану освітніх програм.

ІІІ. Програмні результати навчання

ПР2. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ в контексті
професійних завдань.
ПР5. Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести,
опитувальники, проективні методики тощо).
ПР9. Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної
діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання.
ПР11. Складати та реалізовувати план консультативного процесу з урахуванням специфіки запиту та
індивідуальних особливостей клієнта, забезпечувати ефективність власних дій.
ПР12. Складати та реалізовувати програму психопрофілактичних та просвітницьких дій, заходів
психологічної допомоги у формі лекцій, бесід, круглих столів, ігор, тренінгів, тощо, відповідно до вимог
замовника.

IV. Короткий зміст дисциплін

Модуль І Теоретико-методологічні засади вивчення емоційного інтелекту.

Тема 1.1. Сутність та природа виникнення емоційного інтелекту. 

Тема 1.2. Моделі емоційного інтелекту.
Тема 1.3. Фізіологічні основи емоційного інтелекту.
Тема 1.4. Психологія емоцій та їх класифікація.
Тема 1.5. Психологічні та фізіологічні характеристики базових емоцій.
Модуль ІІ Практичні методи розвитку емоційного інтелекту.
Тема 2.1. Психодіагностичний інструментарій для дослідження емоційного інтелекту.
Тема 2.2. Психологічні техніки для самоусвідомлення емоцій.
Тема 2.3. Психологічні техніки саморегуляції емоцій.
Тема 2.4. Психологічний розвиток емпатії та соціальних навичок.

V. Основні інформаційні джерела для вивчення дисципліни

1. Ґоулман, Д. (2018). Емоційний інтелект. Vivat.
2. Девід, С. (2018). Емоційна спритність. Як почати радіти змінам і отримувати задоволення від
роботи та життя. Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля».
3. Іванов, М. (2019). Рік особистої ефективності. Внутрішньоособистісний інтелект. Моноліт-Bizz.
4. Лазуренко, О. (2018). Психологія емоцій. Книга-плюс.
5. Павлов, І., Горіна, М. (2022). Робота з емоціями. Я відчуваю... Що? 100+ технік. Моноліт-Bizz.
6. Терен, Р. (2023). Влада емоцій. Як керувати своїми почуттями. Сварог.
7. Фішер, Р., Шапіро, Д. (2023). Емоційний інтелект в переговорах. Сварог.
8. Хессон, Дж. (2020). Кишенькова книжка емоційного інтелекту. Невеличкі вправи для інтуїтивного
життя. Фабула.

Система оцінювання: Присутність на лекціях; Семінарські та практичні завдання; Обговорення проблемних питань; Групові вправи; Дискусії; Творчі завдання; Залік як форма підсумкового контролю.

NB! відпрацьовування пар можливе виключно ДО офіційної дати заліку - n.v.beketova@udu.edu.ua

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни «Актуальні проблеми загальної і соціальної психології» є створення загальнотеоретичної бази (оволодіння загально психологічним категоріальним апаратом та діагностичним інструментарієм) для успішного вивчення наступних теоретичних, практичних і прикладних навчальних курсів професійного циклу. Ознайомлення здобувачів вищої освіти з актуальними проблемами загальної і соціальної психології, предметом та об’єктом дослідження, основними закономірностями розвитку та функціонування психіки, закономірностями поведінки і діяльності людей в умовах їх включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп, набуття знань про принципи та методи психології, основні положення та досягнення української та зарубіжної науки стосовно розгляду актуальних проблем  психології.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Актуальні проблеми загальної і соціальної психології» є озброєння студентів-психологів такими здобутками сучасної психологічної науки, які б сприяли їх професійному становленню, а також самоактуалізації та самореалізації майбутнього фахівця; набуття відповідних загальнотеоретичних, практичних та професійних  компетентностей психолога. Зокрема, оволодіння студентами категоріально-термінологічним апаратом загальної й соціальної психології; вміння ретроспективно аналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід у дослідженнях актуальних психологічних проблем; розвиток понятійного мислення; ознайомлення студентів з чинниками розвитку особистості, умовами її становлення у соціумі; оволодіння навичками виконання професійно-орієнтованих завдань з психології та проведення психологічних досліджень з актуальних питань загальної і соціальної психології; формування здатності до розв’язування складних спеціалізованих задач та практичних проблем у сфері психологічних наук.

Предметом вивчення  навчальної дисципліни є:  виникнення, функціонування і структура психічного відображення в процесах діяльності людини і тварини; закономірності перебігу окремих психічних явищ (процесів, станів і властивостей) та їх взаємозв’язок у процесі психічного розвитку людини в онтогенезі.

 Міждисциплінарні зв’язки: філософія, антропологія, диференціальна психологія, психофізіологія (ВНД), генетична психологія, психологія розвитку та вікова психологія, педагогічна психологія, соціальна психологія, математична статистика.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Модуль І. Вступ до психології.

2. Модуль ІІ. Психічні процеси: а) пізнавальні та б) емоційно-вольові

3. Модуль ІІІ. Особистість у діяльності та спілкуванні. Індивідуально -психологічні властивості особистості

 1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 1. 1. Метою викладання навчальної дисципліни “Загальна психологія” є створення загальнотеоретичної бази (оволодіння загальнопсихологічним інструментарієм) для успішного вивчення наступних теоретичних, практичних і прикладних навчальних курсів психолого-педагогічного циклу.

 1. 2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Загальна психологія” є озброєння студентів-психологів такими здобутками сучасної психологічної науки, які б сприяли їх професійному становленню, а також самоактуалізації та самореалізації майбутнього фахівця.

 1. 3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

 знати :

- етапи становлення психології як окремої науки;

- структуру психічного відображення: психічні процеси, стани й властивості людини;

- методолого-категоріальний апарат  та дослідницькі методи загальної психології;

- характеристики людської особистості та їх прояв у різних видах діяльності;

- індивідуально-психологічні якості та властивості особистості.

          уміти :

- вільно та осмислено використовувати термінологічний апарат загальної психології;

- застосовувати в практичній психолого-педагогічній діяльності основні методи дослідження загальної психології;

 - визначати (діагностувати) характеристики та особливості прояву різних психічних процесів, станів і властивостей людини,

- розрізняти індивідуально-психологічні якості та властивості, а також характеристики людської особистості, з метою найефективнішої взаємодії в різних видах діяльності,

Метою викладання навчальної дисципліни «Психопрофілактики та основ патопсихології» є засвоєння базових знань з актуальних питань психопрофілактики та патопсихології, вивчення відхилень від норми у психічному розвитку особистості, причин їх виникнення, попередження та подолання; розробка рекомендацій, спрямованих на проведення ефективної психологічної допомоги особам, які мають відхилення у поведінці та підтримку психічного здоров’я у цілому; ознайомлення здобувачів вищої освіти з основними відмінностями відхилень у психічному розвитку від психічної норми здоров’я, з класифікацією та принципами психодіагностики, психопрофілактики, психокорекції й психотерапії відхилень психічного розвитку; формування компетентностей з попередження та подолання відхиленої від норми поведінки у психічному розвитку, з уміння використовувати професійно-профільовані знання в процесі фахової діяльності.

 

Основними завданнями вивчення «Психопрофілактики та основ патопсихології» є ознайомлення здобувачів вищої освіти з актуальними психологічними проблемами у попередженні та подоланні відхилень від норми у психічному розвитку; розкриття майбутнім фахівцям ефективної методології вирішення завдань психодіагностування, психопрофілактики, психокорекції та психотерапії у генезисі девіантної поведінки; навчання психологів враховувати вікові та індивідуальні особливості особистості при проведенні психологічного дослідження; розробка наукових рекомендацій з підвищення ефективності психологічної допомоги населенню та підтримці психічного здоров’я; формування компетентностей з попередження та подолання відхиленої від норми поведінки у психічному розвитку, з уміння використовувати професійно-профільовані знання в процесі фахової діяльності.

Предмет вивчення навчальної дисципліни - психологічні знання, які дозволяють описати, пояснити, передбачити та контролювати конфліктну поведінку в соціальній взаємодії, а також, знання з актуальних питань конфліктології, спрямованих на формування компетентностей з попередження та врегулювання конфліктів у професійних і життєвих ситуаціях.

Мета і завдання навчальної дисципліни полягають у засвоєнні базових знань з актуальних питань конфліктології, особливостей  виникнення, попередження й врегулювання конфліктів та створенні конструктивних суспільних взаємовідносин; ознайомленні студентів-психологів з основними фазами розвитку конфліктів та відмінностями між ними, стратегіями і тактиками їх вирішення, з класифікацією та принципами психодіагностики, психопрофілактики, психокорекції й психотерапії конфліктної поведінки і конфліктності; навчанні враховувати вікові та індивідуальні особливості особистості в динаміці конфлікту при проведенні наукового психолого-педагогічного дослідження; формуванні компетентностей з  попередження і прогнозування складних, неоднозначних конфліктних ситуацій та перетворення їх у конструктивному, творчому напрямку; функціонуванні згуртованих груп та прийнятті продуктивних рішень; розробці професійних рекомендацій з підвищення ефективності психологічної допомоги населенню.

Доступність

Колір тла Колір тла

Шрифти Шрифти

Кернінг шрифтів Кернінг шрифтів

Розмір шрифта Розмір шрифта

1

Видимість картинок Видимість картинок

Інтервал між літерами Інтервал між літерами

0

Висота рядка Висота рядка

1.2

Виділити посилання Виділити посилання

Text Alignment Text Alignment

Колір тексту Колір тексту

Paragraph Width Paragraph Width

0